ДОШКОЛЯТА

Загальні правила виховання культури поведінки

1. У повсякденній виховній роботі прагніть до того, щоб моральні почуття дитини ставали все більш глибокими, а їх прояви у ставленні до оточуючих людей, їх діяльності, до країни – більш стійкими та органічними.


2. Стежте, щоб дитина поводила себе за правилами не тільки в дитячому садку чи вдома, а й у будь-яких обставинах, не тільки, коли на неї дивиться дорослий, але й за власним покликом душі.


3. Пам’ятайте, від того, якого рівня сформованості культури поведінки досягла дитина на момент вступу до школи, багато в чому залежатиме її успішна адаптація і навчальні успіхи у першому класі. Охайність, зібраність, які виховані в період дошкільного дитинства, забезпечать першокласнику природне, без особливих зусиль підтримання порядку у портфелі, на робочому місці, а отже, економить час для навчального процесу.


4. Слід також враховувати, що у поведінці дітей відображаються їх враження від спостережень реальних життєвих ситуацій і те, як до цього ставляться дорослі та однолітки. Не забувайте спілкуватися з Вашою дитиною, продовжуйте читати, інсценувати прочитане, обговорювати те, що дитина спостерігала і що її вразило. Доповнюючи одна одну, ці форми роботи дозволять формувати моральний світ Вашої дитини, соціальну спрямованість її поведінки. Не забувайте використовувати ігрові прийоми у поєднанні з етичними бесідами, спостереженнями за оточуючим життям, практичні вправи у культурі поведінки.


5. Плануючи день дитини, встановлюйте органічний зв’язок між різними видами дитячої діяльності. Використовуйте їх для поглиблення та удосконалення навичок культури поведінки дитини. Адже все, що Ви робите з дитиною, має виховне значення, дозволить Вам не тільки навчити, а й виховати у дитини певні якості, сформувати чи розвинути відповідні уміння. Насичуйте режим дня дитини змістовною діяльністю та спілкуванням.


6. Виявіть, що у режимі дня дитини ще викликає труднощі, над розвитком яких навичок ще необхідно попрацювати. Пам’ятайте: терпляча співучасть, багаторазовий показ правил виконання режимних процесів, культурно-гігієнічних навичок є своєрідною школою моральності для дитини.


7. У дитини шестирічного віку виникають і досить сильно проявляються моральні переживання, пов’язані з оцінкою власних і чужих вчинків. На цій основі етичні поняття, їх характеристики і властивості вже розвиваються на якісно новому, більш вищому рівні. Діти вже здатні до перших кроків узагальнення окремих моральних уявлень і понять у єдину етичну систему.


8. Не забувайте про літературні твори, які допоможуть Вам працювати з дітьми, а також про народну мудрість.