ДОШКОЛЯТА

На п’ятому році життя особливо відчувається перевага збудження над процесами гальмування, що при найменшому порушенні умов життя призводить до бурхливих емоційних реакцій. Тому виховний процес вимагає від дорослого терпіння, чуйності, чіткої визначення часу відведеного на діяльність та відпочинок.

Помітні зміни відбуваються в сфері спілкування дітей п’ятого року життя з оточуючими. Якщо у стосунках з близькими дорослими діти цього віку довірливі, спокійні і впевнені, зацікавлені в контактах з ними, то в присутності стороннього дорослого їм притаманні сором’язливість, неспокійний стан. Проте наявна зацікавленість у контактах з новим дорослим. На п’ятому році життя найбільш зростає інтенсивність спілкування дитини з близькими дорослими при емоційно позитивному ставленні останніх до контактів з дитиною. Для налагодження співробітництва з дитиною у специфічно дитячих видах діяльності дорослий повинен уміло користуватися особливим настроєм та характером мовлення, всією гамою експресивних засобів. Саме за цих умов зможе діяти найсильніший механізм виховання: вправляння-наслідування. Довірливі, емоційно забарвлені стосунки близьких дорослих з дітьми слугуватимуть найдієвішим джерелом чуйності та всієї гами емпатійних переживань вихованців.

Названі особливості знаходять свій вияв і в сфері спілкування дитини з однолітками. На фоні подальшого зростання потреби в співробітництві з ровесниками все виразніше виявляється потреба в доброзичливій увазі з боку товариства. Саме в цьому віці діти усвідомлюють своє місце в групі однолітків. На цьому ґрунті чітко проглядається вибіркове ставлення дитини до партнера по спілкуванню.

Культурно-гігієнічні навички

Умивання. Продовжуйте формувати позитивне ставлення дитини до гігієнічних процедур, розуміння того, що оточуючі схвалюють дії, пов’язані із дотриманням правил культури гігієни та охайності, засуджують прояви нечепурності. Умиватися діти повинні вже самостійно, дотримуючись такої послідовності: засукувати рукава, відкривати кран, намочувати руки, намилювати руки, добре змивати мило, віджимати воду долонями, не розбризкуючи її, закривати кран, досуха витирати руки рушником. Слід привчати дитину за вказівкою дорослого та самостійно помічати свої брудні руки, обличчя, мити їх. Діти повинні уміти користуватися зубною щіткою, полоскати рота після їжі.

Поведінка за столом. Дитину привчають до дотримання правил поведінки під час їжі: спокійно сідати за стіл, їсти із задоволенням, апетитом та бути охайним; під час їжі не можна класти лікті на стіл; їсти слід із закритим ротом, не поспішаючи, ретельно пережовуючи їжу; необхідно бережливо поводитися із хлібом та іншими продуктами; правильно користуватися столовим посудом (у тому числі виделкою), не заважати іншим; виходячи з-за столу дякувати.

Одягання. Дитина п’ятого року життя повинна вміти одягатися та роздягатися у певній послідовності, складати і прибирати одяг на місце, розрізняти взуття на праву та ліву ногу, правильно взуватися. Слід вчити дитину ввічливо звертатися із проханням про допомогу, а також підходити до дзеркала, помічати негарний вигляд, усувати його; самостійно, без нагадування дорослого користуватися носовою хустинкою.

Культура діяльності

Формування знань правил культури діяльності. Дітей цього віку знайомлять з основними правилами культури діяльності, вчать їх дотримуватися самостійно, без нагадування дорослого. За необхідності, нагадують дитині, роблять відповідні вказівки, заохочують пригадати, як необхідно поводитися.

Спільна діяльність та ігри. Важливим завданням виховання культури поведінки дитини п’ятого року життя є виховання бережливого ставлення до іграшок, предметів, матеріалів для поробок, навчальних посібників. Особливу увагу слід приділяти доцільному добору іграшок та матеріалів для діяльності, формувати навички культури користування ними.

У ігрові куточки доцільно додати обладнання для ігор, що відображатимуть різноманітну трудову діяльність дорослих. Так у грі дитина зможе: випрати лялькову білизну, висушити її, зробити нескладний ремонт, приготувати смачну їжу тощо. З п’ятого року життя дитину можна вчити сервірувати стіл.

Праця в житті дітей. Дітей продовжують привчати радіти чистоті і порядку у кімнаті, чистому, охайному одягу, вчать бережливо поводитися з речами. За нагадуванням дорослого дитина повинна уміти прибирати свої іграшки на місце, бережливо з ними поводитися, з любов’ю доглядати за ними, радіти, коли дорослий відремонтує зламану іграшку.

Читання казки. Продовжуйте формувати і дітей культуру слухачів та читачів, заохочуйте до книги як джерела знань, формуйте бережливе ставлення до книг, ілюстрацій. Обговорюйте разом з дітьми прочитане.

Сон. Усі необхідні навички у дітей, переважно, вже сформовані. Головне, щоб діти не нехтували правилами, дотримувалися їх щоденно і слідкували за тим, щоб інші діти також виконували вимоги дорослого щодо організації та проведення сну.

Культура спілкування

З дорослими. У дітей цього віку поглиблюють уявлення дітей про різницю у людях за статтю та віком, виділяючи особливості їх зовнішності, одягу, роду занять. Дошкільників вчать впізнавати дорослих людей у різноманітних зображеннях (фото, на картині, у скульптурі), впізнавати і називати людей різних професій. Діти повинні уміти розрізняти емоційні стани, відшукувати їх причину, відповідно себе поводити. До того ж, дошкільники повинні знати, що звертатися до незнайомих дорослих, вихователів треба на «Ви», використовувати ввічливі звороти. Крім того, діти повинні уміти робити приємне близьким, спілкуватися з дорослими у доброзичливому тоні, за прикладом старших реагувати на стан та настрій оточуючих.

Ваші вихованці повинні знати членів своєї родини та найближчих родичів, знати і називати родинні взаємини, розуміти, що усі піклуються один про одного. Необхідно розвивати уміння дітей відповідати на запитання про сімейні взаємини, дошкільнята повинні уміти відображати родинні стосунки в ігрових взаєминах.

З однолітками. Виховуючи дитину п’ятого року життя, дошкільнятам необхідно дати уявлення про дітей різного віку, показати розрізнення між статтю, одягом, особливостями поведінки, діяльністю тощо. Разом з дитиною навчіться запам’ятовувати імена дівчаток та хлопчиків, звертатися зменшувально-ласкавими іменами до малят. Привчайте дитину бачити і демонструвати у повсякденній поведінці позитивне ставлення до дітей, уміння робити добрі справи. Розвивайте уміння вихованців бачити негативні дії дітей, обговорювати їх, виділяти їх наслідки, виражати своє ставлення.

Привчайте дітей до слів ввічливого звертання «будь ласка», «вибач», «спасибі» тощо. На цій основі будуть формуватися партнерські ігрові взаємини, діти будуть привчатися домовлятися один з одним, самостійно вирішувати конфліктні ситуації, планувати спільну діяльність тощо. Вчіть дітей спостерігати за проявами поведінки однолітків, застосовуйте можливість негативної оцінки вчинків самими дітьми. Продовжуйте формувати інтерес дітей до однолітків, доброзичливе до них ставлення, готовність прийти на допомогу. Підказуючи можливі добрі справи і вчинки відносно однолітків, вправляйте вихованців у культурі поведінки, обговорюйте як позитивні, так і негативні ситуації поведінки.