|
Художнє слово – дієвий педагогічний засіб, який характеризується універсальністю застосування. Звісно, щоб вдало його використовувати, бажано, щоб дорослий знав його напам’ять, був емоційним, зберігав зоровий контакт з дитиною.
Пропонована добірка художнього слова не є повною. Вона тільки допоможе зорієнтуватися, що ж можна прочитати дітям. Якщо Ви не знайшли вдалого вірша – подивіться у папки інших вікових періодів. Сподіваємось, що Ви будете використовувати художнє слово у спілкуванні з дітьми. А якщо самі знайдете цікаві вірші – надсилайте на адресу сайту і ми поповнимо запропоновану колекцію!
Культурно-гігієнічні навички
|
Дзиґа
Зу-зу-зу, зу-зу-зу,
Дзиґу зараз заведу.
Дзиґа, дзиґа, поспішай,
Кого хочеш – обирай. |
Паровоз
Паровоз загудів
І вагони покотив,
Чох-чох, чу-чу!
Я далеко вас помчу.
(Т.Воліна) |
|
Водичка
Наберу з криниці
Свіжої водиці,
Буду умивати,
Буду промовляти:
— Водичко, водичко,
Умий Олі личко,
Рожеве та біле,
Як яблучко спіле!
(Г.Демченко) |
Лялька
Нині прати я візьмуся
Плаття лялечці Катрусі.
Та малеча, як могла б,
Теж мені допомогла б.
Вчора не вдягла кофтину –
Підхопила десь ангіну.
В ліжечку тепер лежить –
Прийде лікар Айболить.
(М.Пономаренко) |
|
Я до крана сам дістану,
Умиваюсь біля крана
Милю милом щоки, шию,
І водою добре змию.
В мене щіточка зубна,
Подивіться, ось вона!
Зверху вниз і навпаки
Чищу зуби залюбки.
(Г.Бойко) |
Носить півник-співунець
На голівці гребінець.
Гребінцем тим, знає кожний,
Причесатися не можна.
А у мене, а у мене
Є гребіночка зелена.
Я нікого не прошу, —
Сам голівку причешу.
(Г.Бойко) |
|
Наші діти-малюки
Миють руки залюбки,
Рукавчики загортають,
Руки милом натирають.
Під водою довго миють,
Витиратися уміють.
Люблять воду всі малята,
Як маленькі каченята. |
Водичко, водичко,
Умий мені личко,
Щоб сяяли очки
Червоніли щічки,
Щоб ротик сміявся,
Щоб зубчик кусався. |
|
Ведмежатко косолапе
У барлозі смокче лапу.
Ой, яка принадна,
Наче шоколадна!
Не ведміть же я, малята,
Щоб до рота пальці брати.
Це мені не звично:
Не гі-гі-є-ніч-но!
(Г.Бойко) |
Кроленята — глянуть любо:
Об морквинки чистять зуби.
І тому в них зубки цілі —
Гострі-гострі, білі-білі.
В мене щіточка зубна,
Подивіться: ось вона!
Зверху вниз і навпаки
Чищу зуби залюбки.
(Г.Бойко) |
|
Правда ж, мамо, я великий
Правда ж , мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам в штанці вберусь, в сорочку.
Сам лице і руки мию.
Сам розчісуватись вмію.
І не плачу я ніколи...
Скоро я піду до школи.
(М.Познанська) |
Здоровим будь!
Поросяткам у корито
Їжі свіжої налито.
Нечепури лізуть прямо
У корито із ногами.
Я коли кінчаю їсти,
На столі у мене чисто.
Скатертину не заллю,
Бо порядок я люблю.
(Г.Бойко) |
|
Зозулині чобітки
Пошила зозуля
Чобітки на гулі.
Лівий, правий чобіток
Шиті з білих пелюсток.
Пелюстки тоненькі –
Чобітки легенькі.
Весело зозулі
Ходити на гулі.
Вона ходить по лужку,
Лічить кроки: «ку» та «ку».
(П.Мовчан) |
Вишиванка
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
– На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обійму
Я свою матусю.
(В.Крищенко) |
|
Петрушка
Це – петрушка... То нічого,
Що пришитий ніс у нього.
Це для того ніс пришитий,
Щоб малих дітей смішити.
(І.Нехода) |
Кізка
Заплела гарненько кіски
Я своїй слухняній кізці.
Сині бантики вплела,
Щоб красивою була.
(М.Пономаренко) |
Культура діяльності
|
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку, маленькі дубки!
Я вас вітаю, люблю, пізнаю,
Бо живемо у одному краю. |
Задрімав мізинчик трішки,
Безіменний – стриб у ліжко,
А середній там лежить,
Вказівний давно вже спить.
Вранці всі схопились враз –
В дитсадочок бігти час! |
|
З фізкультурою ми дружим
Раз, два, розрахуйтесь по порядку,
Всі виходьте на зарядку,
Всі бадьорі, смілі, дужі,
Всі до спорту небайдужі.
Вибігаєм на доріжку,
Починаємо пробіжку,
З фізкультурою ми дружим,
Різні вправи любим дуже.
Немов салют, немов салют
Лунає там і тут:
Фізкультпривіт! Здоровим будь!
Фізкультпривіт! Веселим будь!
(І.Джунь) |
Вийшла курочка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!
З фізкультурою ми дружим,
Різні вправи любим дуже.
— Раз, два, три, чотири! —
Чути з нашої квартири.
(Г.Бойко) |
|
Возик
Он візка якого
Змайстрував нам тато!
У візку чотири
Круглі коліщата!
Сіла я на возик.
Їду, їду, їду...
Мене Ліда возить,
Я везтиму Ліду.
(М.Познанська) |
М’ячик
Хто проскаче без упину
День і ночі половину,
І при цьому ані трішки
Не натомить власні ніжки?
Хто ж це так, малята, скаче?
Відгадали? Звісно – м’ячик!
(К.Гнатенко) |
|
Паровоз
Паровоз загудів
І вагони покотив,
Чох-чох, чу-чу!
Я далеко вас помчу.
(Т.Воліна) |
Дзиґа
Зу-зу-зу, зу-зу-зу,
Дзиґу зараз заведу.
Дзиґа, дзиґа, поспішай,
Кого хочеш – обирай. |
|
Є в світі країна –
Мені це не сниться! –
Де малята будують свою залізницю.
По залізниці туди і сюди
Їздять маленькі прудкі поїзди.
(Дж.Родарі) |
Оцей пальчик хоче спати,
А цей почав засипати,
Оцей пальчик задрімав,
А оцей вже міцно спав.
Тихо, тихо, не шуміть,
Пальчиків не розбудіть. |
|
М’ячик
Ладоньки-лади-ладусі!
Забавку має Лідуся –
Ось який м’ячик кругленький!
Ручки у Ліди маленькі!
Візьме і кидає м’ячик.
Він по підлозі поскаче.
Скоки! Та скоки! Та скоки!
Жовтим підскакує боком.
Вгору підскакує м’ячик.
Ліда сміється, не плаче!
Старший встав – не лінувався.
Вказівний за ним піднявся –
Розбудив сусід його.
Той – свого, а той свого.
Встали вчасно всі брати –
На роботу треба йти.
(Г.Чо) |
Плакса
Що за дівчинка Катруся?
Не Катруся, а Мокруся!
Завжди мокрі в неї очі.
Плаче, коли спать не хоче,
Коли треба підніматись,
В дитсадок мерщій збиратись.
Плаче: «Я не хочу їсти...
Біля Насті хочу сісти...
Я боюся павука-а-а...
В мене лялька не така…».
Плаче й плаче Катеринка,
Кап-кап-кап з очей сльозинки –
Вже сльозинок тих ріка...
А ти, часом не така? |
|
Соньки-дрімки в колисоньку,
Добрий розум в головоньку,
А росточки у кісточки,
Здоров’ячко у сердечко.
А в роточок говорушки
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки. |
Кожному в пісочниці
Дуже гратись хочеться
Бо не просто в ній пісок
Тісто в ній на пиріжок,
Для фортеці цегла в ній,
Для машин гараж новий.
Ось чому в пісочниці
Всім нам гратись хочеться. |
|
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти:
– А де будем ночувати?
– Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Там ми будем ночувати,
Дитиноньку колихати. |
А-а-а, котів два.
Сіренькі обидва.
По бережку ходили
Та качечку ловили.
Та качечку в юшечку,
А пір’ячко в подушечку.
Подушечка м’якесенька,
Спи, дитино малесенька. |
|
Ябеда
Хто бабусі розказав,
Що сметанку кіт злизав?
І була коту біда...
Хто? Ну, звісно ж, ябеда! |
Ходить качка на гніздечко,
Золоті несе яєчка,
Скільки їх там, відгадай,
Раз, два, три – утікай!
(Б.Стельмах) |
|
– Пальчик, пальчик! Де ти був?
– Я з цим братом в ліс ходив
А з цим братом борщ варив,
З цим я кашки скуштував,
А з найменшим заспівав. |
Ой в зеленім борі
Ходить дід по горі,
По горі, по траві,
Носить спання в рукаві.
Усім дітям продає,
А Ганнусі так дає. |
|
Ой спи, дитя, колишу тя,
А як заснеш, покину тя.
Покину тя з колисочкою.
Сама піду за зіллячком,
Андрійкові за спаннячком.
Ой зіллячко, щоб пахло,
А спаннячко, щоб спало. |
Ой, люлі, люлечки,
Засніть, малі діточки,
Мої малі, малесенькі,
Дітки мої дрібнесенькі.
Ой ну, дітки дрібнесенькі,
Ви ж мені усі ріднесенькі. |
Культура спілкування
|
Тебе в садочок вперше привели
Я бачу страх в малих очах твоїх,
Страх залишитися без мами.
Ми залишилися удвох.
Тебе я ніжно обняла руками.
Ти плачеш, котиться сльоза
І на щоці вологий слід лишає.
– Де мама? – ти питаєш – Де вона?
– Вона працює, тут її немає.
Та ти не бійся: я люблю тебе.
Тебе я у віконце виглядала.
Все думала, чи ти до мене йдеш?
І ти прийшов, бо я тебе чекала.
Ось ти мені довірливо всміхнувся.
Ясніше сонце глянуло із неба.
Та усмішка, як музика для мене.
Ти зрозумів, що плакати не треба.
Тож посміхайся, любий, і радій.
І сонечко сьогодні буде з нами.
Ходімо гратися до гурту малюків,
А ввечері по тебе прийде мама.
(М.Даньків)
|
Мама
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
Мати, матінка, матуся,
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.
(В.Гринько) |
|
Мій дідусь
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить
І мене малого,
Унученька свого,
За ручку водить.
(М.Підгірянка) |
|
Бабця спить
Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.
(В.Багірова) |
Бабуся
З ранку і до ночі
Трудиться бабуся,
У неї я охоче
Працювати вчуся. |
|
Б-а-б-а, б-а-б-а...
Це ж бабуся!
Я до неї притулюся.
Все бабуся зрозуміє,
Приголубить, пожаліє,
Бо бабуся – охорона,
Від всіх недуг оборона.
(Т.Бойченко) |
Йдуть купатись каченята,
А на зустріч гусенята,
Гелготять, вклоняються —
Ніби всі вітаються.
Я знайомих як зустріну
Привітаюсь неодмінно.
А прийду в дитячий сад,
То вітаюсь до малят.
(Г.Бойко) |
|
Помирімося, помирімося,
Одне одному посміхнімося.
Будемо дружити,
Як у гаї квіти. |
У садочку співи й сміх
Головне ж для нас усіх
Добрих друзів тут зустріти
З ними міцно подружити. |
|
Б-а-б-а, б-а-б-а...
Це ж бабуся!
Я до неї притулюся.
Все бабуся зрозуміє,
Приголубить, пожаліє,
Бо бабуся – охорона,
Від всіх недуг оборона.
(Т.Бойченко) |
Йдуть купатись каченята,
А на зустріч гусенята,
Гелготять, вклоняються —
Ніби всі вітаються.
Я знайомих як зустріну
Привітаюсь неодмінно.
А прийду в дитячий сад,
То вітаюсь до малят.
(Г.Бойко) |
|
Іграшки
В нас живе без нірки мишка,
Краща подруга кота.
Тут і білка, в неї шишка –
Не проста, а золота.
В нас і вовчик з зайцем дружить,
Доглядає лис, курей.
Радощів багато дуже
В іграшок і у дітей.
(П.Король) |
Пироги печуться,
А хлопчики б’ються.
Вже спеклися пироги,
Хлопчики не вороги.
Нумо, цур, не битися!
Нумо вже миритися!
Мирися, мирися
Та більше не бийся! |
|
Балакуха
Цілий день не замовкає,
Все про всіх довкола знає.
Набридає всім, як муха,
Наша Таня-балакуха. |
Приступаємо до гри:
М’яч один, а нас аж три.
Грав я сам і грав удвох
А тепер пограєм втрьох!
(Б.Стельмах) |
|
Якщо разом –
Ми сильніші.
Якщо разом –
Веселіші.
Разом гратись цікавіше
І обідати смачніше. |
Не штовхайся і не бийся,
А зі мною подружися.
Дам тобі я пиріжок
Помирімось, мій дружок. |
|
