|
 Перший рік життя займає особливе місце у розвитку дитини: під впливом активних дій дорослих і взаємодії дитини з оточуючим середовищем відбуваються значні його зрушення. Так, дитина засвоює уміння під час процесу годування, вона вчиться їсти з ложки, пити з чашки, у неї починають виховувати охайність.
Протягом першого року життя формуються як позитивні, так і негативні звички. Так, за умови правильної організації виховання з перших місяців життя можна привчити дитину у визначений час швидко засинати без гойдання та інших додаткових впливів, їсти з апетитом, грати не тільки з участю дорослого, але й без нього.
У перші місяці життя спілкування з оточуючими дорослими стає потребою та основним видом діяльності дитини. Тому дорослі повинні не тільки своєчасно і правильно задовольняти органічні потреби дитини (своєчасно годувати, вкладати спати, гуляти тощо), а й створювати умови для неспання, спеціально займатися з метою формування у діток нових умінь. Прояв потреби у спілкуванні вважають найголовнішою особливістю цього вікового періоду. Ця потреба спонукає дитину активно шукати контакти з оточуючими. У спілкуванні, яке організовує дорослий, дитина на емоційно-чуттєвій основі вперше відчуває задоволення, радість. Так формуються початки морального та естетичного виховання найменших дітлахів. Ніжність, ласка, прояв уваги та любові, ласкаве промовляння та доторкання – сенсорно збагачують дитину, відіграють особливу роль у розвитку її емоційності, сприйнятливості, співчутливості. Тому дорослі повинні не тільки розмовляти з малюком, але й співати пісеньки, читати потішки, які емоційно збагачують дитину, спонукають перші почуття.
Після півроку характер спілкування дорослого з дитиною повинен перейти від емоційного до емоційно-ділового, при якому дорослий спонукає дитину до спільних дій. Батьки та інші дорослі, розвиваючи зорове та слухове сприймання, виховують інтерес дитини до оточуючого: дорослих, дітей, тварин, іграшок, предметів, виховують емоційно-позитивне ставлення до них.
Культурно-гігієнічні навички
Умивання, купання. Ці процедури виконують з дитиною щоденно. Важливо з самого початку сформувати у дитини позитивне ставлення до умивання та купання, підтримуючи немовля відповідним емоційним тоном. Так поступово у дитини сформується звичка до чистоти, потреба бути чистим та охайним. З 8-9 місяців дитину слід вчити протягувати ручки до струменя води з крану.
Годування. Виховують позитивне ставлення дитини до годування, підтримують активність дитини під час годування: брати пляшечку двома руками, підносити до рота, притримувати під час їжі. З півроку дитину можна розпочинати привчати їсти з ложки, пити з чашки. Малюка привчають до охайності, своєчасно замінюючи брудний одяг на чистий, слідкуючи за чистотою обличчя. З 5-6 місяців привчати пити з чашки, яку тримає дорослий, з 7 місяців давати дитині під час їжі скоринку хліба. З 7-8 місяців у дитини формують бажання мити руки перед їжею. З 9-10 місяців вчити пити з чашки самостійно притримуючи її руками, відкушувати та жувати хліб. Постійно турбуються про виховання у дитини звички бути охайною, з’їдати усю їжу.
Одягання. Формуючи навички одягання, привчати дитину до охайності і чистоти одягу, своєчасно замінювати брудний чи мокрий одяг. З 8-9 місяців слід привчати дитину брати активну участь у одяганні і роздяганні (давати руку, піднімати і утримувати ногу тощо).
Пробудження. Пробудження повинно супроводжуватись позитивними емоціями, радістю від «нової зустрічи» з дитиною, малюків привчають пробуджуватись і вставати, виконувати не складні вправи «гімнастики пробудження» (потягуватись, піднімати ніжки, «будити» ручки та пальчики тощо).
Вкладання на сон. Діти повинні швидко засинати і спати спокійно. Слід привчати малюків засинати без додаткових впливів, в один і той самий час, орієнтуючись на відповідні режими дитини першого року життя.
Культура діяльності
Перші ігрові навички. На початковому етапі формування культури діяльності слід сприяти створенню радісного настрою, проявам сміху, вокалізацій, активних рухів малят. З 7-8 місяців треба сприяти різноманітності і варіативності дій дитини з іграшками, а також вчити діяти з предметами, відповідно до їх властивостей, привчати дитину виконувати зрозумілі їй прохання дорослого.
Дитина робить перші спроби ходити. Повсякденно спілкуючись, необхідно спонукати дитину до ходіння, підбадьорюючи її відповідним тоном, привчати не поспішати, бути уважним під час ходьби. Щоб дитина швидше оволоділа навичкою ходіння, їй необхідні предмети, за які вона буде утримуватися (гірка, колода, ящик для залізання, стільчик), іграшки (возики, іграшки для штовхання перед собою, різноманітні машини тощо).
Знайомство з речами та іграшками. У дітей цього віку необхідно розвивати зорове та слухове зосередження на предметах: збагачувати дітей різноманітними зоровими та слуховими враженнями, звертаючи увагу на різні за формою, кольором, фактурі, звучанням предмети. Також слід стимулювати дитину активно цікавитись навколишнім, проявляти рухову активність і наполегливість. Близько 9-10 місяців час починати формувати у дитини дії, спрямовані на досягнення результату (вкладати один предмет в інший, відкривати і закривати кришку коробки, складати пірамідку, ставити один кубик на інший тощо). Також починаємо вчити малюка виконувати дії з ляльками, знайомити з назвами окремих предметів, іграшок, тварин, зображеннями на картинках.
Культура спілкування
З оточуючими. Використовуючи повсякденні ситуації необхідно вчити дитину відрізняти близьких та незнайомих людей, виражати позитивні емоції під час спілкування з мамою, батьком. Важливо навчити дитину розумінню мови дорослого, його вимог, спонукати за словом дорослого виконувати певні дії. Привчати до виконання елементарних правил поведінки, орієнтуючись на слова «можна» і «неможна», «добре» і «погано», які вимовляються відповідним тоном.
У дитини слід виховувати доброзичливе ставлення до однолітків, уміння не заважати один одному, не сваритися через іграшки.
|
